Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни(далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку за ставкою 3 відс., є власником нерухомого майна та земельної ділянки, які використовуються у господарській діяльності більше одного року. У зв'язку з рішенням продати належне йому нерухоме майно Товариство запитує, (1) яким чином визначається об'єкт оподаткування єдиним податком при продажу нерухомого майна та земельної ділянки у разі надходження грошових коштів частинами, (2) як будуть оподатковуватися надходження від продажу нерухомого майна та земельної ділянки у разі переходу Товариства на загальну систему оподаткування за умови, що дохід за попередній рік не буде перевищувати 20 млн. гривень.

1. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно із пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.2 ст. 292 Кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат а урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політіку (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296, п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

В бухгалтерському обліку земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом, згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92 (зі змінами та доповненнями, далі - П(С)БО 7), класифікуються як основні засоби (підгрупа 5.1.1 групи 5.1 "Основні засоби").

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7).

При цьому згідно з п. 22 П(С)БО 7 вартість земельних ділянок не є об'єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Враховуючи вищевикладене, Товариство у разі продажу земельної ділянки як окремого об'єкта власності включає до складу доходів усі надходження коштів, отримані від продажу такої земельної ділянки.