Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації з питання відображення в обліку операцій з перерозподілу коштів страхових компаній за прозвітовані періоди, операцій по сплаті штрафних санкцій у вигляді додаткових гарантійних внесків до централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій, що стосуються доходів та витрат минулих періодів, а також зміни активів та пасивів, та в порядку статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно статтей 546 - 549 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відносини у сфері страхування регулює Закону України від 07.03.1996 р. N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закону України "Про страхування").

Відповідно до статті 10 Закону України "Про страхування" страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначає порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Кодекс.

Пунктом 22.1 статті 22 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Так, згідно пункту 135 статті 135 Кодексу, визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.2 пункту 134.1 статті 134 Кодексу встановлено, що при здійсненні страхування об'єктом оподаткування є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Ставки податку при здійсненні страхування передбачені статтею 136 Кодексу.

Відповідно до підпункту 141.1.2 пункту 141.2 статті 141 Кодексу, об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена згідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об'єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу, не включаються.