Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку у разі отримання компенсації вартості за витрачене пальне при здійсненні операцій із заправки пальним техніки, зданої в оренду, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що здає в оренду власне майно - устаткування рефрижераторних контейнерів та дизель-генераторів (далі - Техніка) та за умовами договору оренди на Товариство покладається обов'язок проведення будь-яких видів ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення контролю за технічним станом об'єкту оренди. Для забезпечення виконання своїх обов'язків Товариство за свій рахунок придбає паливо та своїми силами й за власний рахунок здійснює заправку та дозаправку охолоджувального устаткування Техніки паливом, а орендатори сплачують Товариству вартість щомісячних орендних платежів, а також відшкодовують інші витрати з експлуатації об'єкта оренди, в т.ч. вартість палива, згідно обсягів, що були фактично спожиті за фактичний час роботи устаткування.

Відносини на умовах договору оренди регулюються нормами Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Відповідно до статті 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначені істотні умови договору оренди, якими є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).