Державна фіскальна служба України розглянула звернення Адвокатського об’єднання щодо валютного контролю з поставки електронних товарів (комплект підписного електронного видання) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України повідомляє.

На сьогодні відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі щодо поставки товарів резиденту України від нерезидента, регулюються законами України від 16.04.1991 р. N 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959) та від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. N 136 (далі - Інструкція).

При цьому Закон N 185 визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями, строки розрахунків за такими операціями та відповідальність за їх порушення.

Інструкція встановлює порядок здійснення контролю уповноваженими банками за експортними, імпортними операціями, у т. ч. і щодо взяття та зняття зазначених операцій з валютного контролю.

Так, відповідно до статті 2 Закону N 185 та пункту 3.1 Інструкції імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі, коли таке відстрочення перевищує встановлений законодавством України строк (на сьогодні 180 календарних днів) з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому банк згідно з Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів митних декларацій (далі - МД), зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі відповідних типів МД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі МД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Отже, підтвердженням поставки продукції, якщо не здійснюється оформлення митної декларації може бути акт, рахунок (інвойс) або інший документ, який засвідчує отримання резидентом продукції, зокрема, в електронному вигляді.

Необхідно зазначити, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та згідно з статтею 9 Закону N 996 повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для перерахування коштів нерезиденту при оплаті передплатних періодичних поліграфічних видань згідно з пунктом 3.4 Інструкції можуть бути належним чином оформлена передплатна квитанція або виставлений до оплати рахунок - незалежно від фактичного строку, за який здійснюється передплата (але не більше одного року). Якщо резидент не оформлює акт, рахунок (інвойс) або інший документ, що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань, то банк знімає таку імпортну операцію з контролю.