Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло в межах компетенції звернення про надання індивідуальної податкової консультації стосовно правильного формування собівартості імпортного товару (валютний курс оприбуткування товару на склад), та повідомляє наступне.

Відповідно до абз. 20 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 N 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - Митний кодекс), митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 53 Митного кодексу визначено документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 N 959, зі змінами, внесеними Законом України від 03.11.2016 N 1724-VIII, визначено вимоги до договорів (контрактів) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них.

Зокрема зазначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Враховуючи, що у зверненні ТОВ "..." йдеться про оприбуткування імпортованого товару, то, маючи тільки інвойс, зазначеної в ньому інформації буде недостатньо для повноти відображення в обліку надходження товарів.

Крім того, дата складання інвойсу не завжди відповідає даті фактичного перетину товаром митного кордону України (рахунок на оплату, зазвичай, виставляється заздалегідь).

Від дати фактичного надходження товару на митну територію України залежить офіційний курс національної валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення (курс валюти необхідно застосовувати для визначення митної вартості товарів, та пов'язаних з цим митних платежів).

Відповідно до п. 2 ст. 76 Митного кодексу підтвердженням українського статусу товару, поміщеного у митний режим імпорту, є митна декларація, за якою цей товар випущено у вільний обіг.

Статтею 257 Митного кодексу визначено процедуру декларування.

Так, згідно п. 8 ст. 257 Митного кодексу митне оформлення товару, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);