Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо деяких питань трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Щодо питання відображення кредит-ноти в Звіті про контрольовані операції

Необхідно зазначити, що чинним законодавством України не передбачено поняття "кредит-нота" та не визначено його правовий статус.

При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон N 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року N 201 (далі - Положення N 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону N 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення N 201), у зв'язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено:

- ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;

- зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;

- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначальною умовою для визнання операції контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення є вплив такої операції на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Об'єктом оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;