Головне управління ДФС у Волинській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло звернення '...' з питань практичного застосування норм законодавства щодо порядку нарахування єдиного внеску на суми компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в день звільнення, та з урахуванням фактичних обставин в межах компетенції повідомляє.

Частинами другою та третьою статті 5 Закону України "Про державну службу" визначено: відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

При цьому днем звільнення вважається останній день роботи, відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

Частиною першою статті 83 КЗпП і частиною першою статті 24 Закону України від 15 листопада 1996 року N 504 "Про відпустки" передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи A I групи.