З метою запобігання можливій реалізації суб'єктами господарювання неправомірної мінімізації сплати митних платежів при здійсненні випуску товарів у вільний обіг із застосуванням тимчасових декларацій інформуємо про таке.

Щодо виконання митних формальностей при оформленні товарів із застосуванням тимчасових декларацій

Відповідно до частини першої статті 260 Митного кодексу України (далі - Кодекс), якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Згідно зі статтею 258 Кодексу під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

До митної декларації декларантом залежно від митних формальностей, установлених для митних режимів, вносяться відомості про товари, зазначені в пункті 5 частини восьмої статті 257 Кодексу, а саме:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів.

При цьому обов'язковій перевірці з боку посадових осіб митниці підлягає інформація, внесена декларантом до митної декларації відповідно до пунктів 1 - 4, 6 - 10 частини восьмої статті 257 Кодексу.

Звертаємо увагу, що оформлення тимчасової митної декларації з підстав відсутності точних відомостей про характеристики товарів можливе лише у разі, якщо в результаті перевірки наявних документів посадовою особою підрозділу митного оформлення митниці перевірено та встановлено факт відсутності у декларанта документів, які містять необхідні відомості про товар, зазначені в пункті 5 частини восьмої статті 257 Кодексу.

Якщо встановлено, що наявних у декларанта відомостей достатньо для заповнення митної декларації у звичайному порядку, в оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови).

Положеннями пункту 29 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" визначено, що декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема, коли точні відомості про код товару згідно з УКТ ЗЕД можуть бути встановлені після проведення їх дослідження.

У разі якщо за результатами досліджень можуть бути встановлені характеристики товару, які впливають на можливу зміну коду УКТ ЗЕД товару та віднесення товарів до таких, що підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень, випуск товарів відповідно до заявленого митного режиму із застосуванням тимчасової декларації не здійснюється.

Положення стосовно заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України визначені статтями 196, 197 Кодексу.

Пунктом 1.12 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, визначено, якщо законами України та/або іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не передбачено інше, виконання митних формальностей за тимчасовою митною декларацією та додатковою декларацією здійснюється відповідно до Порядку з урахуванням необхідності виконання окремих митних формальностей залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей переміщення, установлених для окремих митних режимів, засобів та способів переміщення товарів.

Згідно з частиною десятою статті 260 Кодексу оформлення органом доходів і зборі тимчасової митної декларації передбачає необхідність:

виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим, та сплати митних платежів;

або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X Кодексу.

Щодо оформлення тимчасової митної декларації із сплатою митних платежів

Пунктом 1 частини першої статті 50 Кодексу визначено, що для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товарів. Згідно з положеннями частини першої статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час здійснення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Остаточний контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється при поданні додаткової митної декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, проте документально підтверджує відомості про числові значення складових митної вартості товарів, передбачених статтею 53 Кодексу, при відсутності будь-яких умов або застережень, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), відповідно до вимог статті 58 Кодексу, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар, передбачених Законом України "Про митний тариф" з урахуванням особливостей статей 44, 270 Кодексу та вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією із сплатою митних платежів органом доходів і зборів необхідно виконати вимоги Кодексу, передбачені для поміщення товарів в обраний митний режим.

Якщо документи, передбачені статтею 53 Кодексу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, органом доходів і зборів складається картка відмови у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією. У такому випадку за бажанням декларанта або уповноваженою ним особою випуск товарів за тимчасовою митною декларацією здійснюється за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Кодексу.

Спосіб забезпечення сплати митних платежів за тимчасовою митною декларацією із застосуванням вимог розділу X та частини двадцять першої статті 356 Кодексу буде надано додатково, після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів з питань митної справи.

Щодо відповідальності за несвоєчасне подання додаткових декларацій

Згідно з частиною першою статті 261 Кодексу у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених згідно з цим Кодексом, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.