Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового зобов'язання та податкового кредиту у комітента та комісіонера при придбанні товарів у нерезидента у митному режимі імпорту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України(далі - ПКУ), повідомляє.

Статтею 1011 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з підпунктом "е" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 ПКУ (пункт 189.4 статті 189 ПКУ).

Разом з цим, норма пункту 189.4 статті 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (пункт 189.6 статті 189 ПКУ).

Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм пункту 187.11 статті 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - імпортера.