Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо врахування підприємством, що утворилось після реорганізації, від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалося, та на виконання Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 р. N 806/303/18, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно з Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 р. N 806/303/18 індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 23.10.2017 р. N 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК визнано протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з п. 2 ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Отже, за зобов’язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств за правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, у балансі правонаступника містяться відображення як власних активів, зобов’язань та капіталу, а також активів, зобов’язань та капіталу підприємства, що припиняється в результаті реорганізації. При цьому у складі власного капіталу відображається нерозподілений прибуток (накопичений прибуток), який є наслідком у тому числі і всіх раніше отриманих прибутків чи/та збитків підприємства, що приєдналось.

Згідно з пп. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, у тому числі злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

За змістом п. 98.8 ст. 98 Кодексу у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до п. 98.9 ст. 98 Кодексу у, разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Отже, вказані норми Кодексу не містять жодних обмежень щодо врахування правонаступником у складі від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів збитків реорганізованого підприємства.