Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності відображення в обліку товарів, які мають однаковий код згідно з УКТ ЗЕД, але найменування яких відрізняється, та зазначення у податкових накладних номенклатури таких товарів у разі їх продажу і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Господарські відносини між підприємствами регулюються Цивільним кодексом України та не належать до сфери контролю ДФС.

Водночас пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996-ХIV) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону N 996-ХIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (пункт 2 статті 8 Закону N 996-ХIV).

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. N 246 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996-ХIV), тому з питання оформлення первинних документів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.