Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності фізичній особі - підприємцю при перевищені обсягу доходу протягом календарного року 1000000 гривень, отриманого від дистанційної торгівлі одягом через мережу Інтернет, застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), при умові, що розрахунки за товар будуть здійснюватись шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця зі своїх поточних рахунків, за допомогою Інтернет-банкінгу або шляхом зарахування коштів на поточний рахунок продавця через банківські термінали самообслуговування (ПТКС); а у разі якщо фізичній особі - підприємцю при перевищенні обсягу доходу протягом календарного року 1000000 гривень буде необхідно застосовувати РРО, то у якому місці повинен бути встановлений та за яким місцем необхідно зареєструвати РРО, як і коли передавати покупцеві товару розрахунковий документ та в межах своїх повноважень повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи к місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до статті 19 ПКУ контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів та інше. Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон N 265) встановлено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Також відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (крім платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту). У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.