Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється п. 1.11 розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. N 136 (далі - Інструкція N 136).

Так, відповідно до п. 1.11 Інструкції N 136 експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями.

При цьому, мають дотримуватись такі умови: вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником, так і кредитором); вимоги повинні бути однорідними, тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим.

Крім того, строк виконання зустрічних однорідних вимог має настати, або є таким, що не був встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги, тобто має настати строк виконання зобов’язань за однією і за іншою угодою.

Водночас зазначаємо, що згідно зі ст. 387 Господарського кодексу України суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.