Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 11 травня 2004 року N 1701-IV "Про третейські суди" (далі - Закон N 1701) третейський суддя - це фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до Закону N 1701 для вирішення спорів у третейському суді.

Згідно зі ст. 7 Закону N 1701 в Україні можуть утворюватися та діяти, зокрема третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням Закону N 1701 (ст. 8 Закону N 1701).

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша ст. 12 Закону N 1701).

Відповідно до ст. 24 Закону N 1701 у третейському суді для вирішення конкретного спору третейський суддя отримує гонорар за свої послуги, розмір якого обумовлюється в контракті між ним та стороною.

У третейському суді для вирішення конкретного спору третейський суддя має право укласти контракт та одержувати гонорар тільки від однієї із сторін спору.

Статтею 25 Закону N 1701 передбачено, що здійснення фізичною особою повноважень третейського судді та утворення і діяльність постійно діючого третейського суду відповідно до Закону N 1701 не є підприємницькою діяльністю.

Надходження третейського судді, що пов'язані з вирішенням спору третейським судом відповідно до Закону N 1701, не є доходами від здійснення підприємницької діяльності.

Відносини у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом, згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий, зокрема резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).