Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно особливостей оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною та у доповнення до наданої податкової консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, на попередні звернення, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Так, відповідно до сторін, якими підписано зовнішньоекономічний контракт, вказаний контракт укладений між нерезидентом (Замовник) та Виконавцем.

Пунктом 1.2 вказаного контракту зазначено, що переробка сировини в готову продукцію здійснюється фахівцями дочірнього підприємства Виконавця - за місцем розташування цього підприємства в місті. На фахівців Переробника сировини покладались також функції вхідного контролю якості одержуваної від Замовника сировини.

Контракт від 24.10.2017 р. N 02/КК-2017 та додатки до нього підписано та скріплено печатками посадовими особами Замовника Виконавця.

Дочірнім підприємством не підписаний цей контракт, а права та зобов’язання по переробці давальницької сировини, яка отримана Виконавцем на виконання зовнішньоекономічного контракту, в готову продукцію, визначені Договором субпідряду, який укладений між Виконавцем та Дочірнім підприємством.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому згідно частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Отже, здійснення правочинів, що фіксують результати виконання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повинно здійснюватися відповідно до вимог ГКУ, ЦКУ, Закону України від 16 квітня 1991 року N 959- XII "Про зовнішньоекономічну діяльність"(далі - Закон N 959) та інших законів України.

Згідно зі статтею 6 Закону N 959 зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.