- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Індивідуальна податкова консультація
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 27.04.2018 р. N 1920/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про податок на додану вартість
Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій по безоплатній передачі гуртожитку у міську комунальну власність та, керуючись статтею
52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє наступне.
Щодо оподаткування податком на прибуток
Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Отже, операції з безоплатної передачі майна у комунальну власність у податковому обліку прирівнюються до продажу такого майна.
Згідно підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Кодексу "невиробничі основні засоби" означають основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Термін "господарська діяльність" відповідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодекс означає діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Основним видом господарської діяльності Товариства за даними ІТС "Податковий блок" є виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.
Таким чином, гуртожиток, який перебуває на балансі Товариства, згідно статті 138 Кодексу визнається як "невиробничі основні засоби".
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог статті 138 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 138.1 статті 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Таким чином, Товариство, яке безоплатно передає невиробничі основні засоби у міську комунальну власність, здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог статті 138 Кодексу.
При цьому слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
................Перейти до повного тексту