Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та подання до контролюючого органу податкової та фінансової звітності у разі коли платник податку перебуває у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням платника податків банкрутом згідно з рішенням судового органу, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ. Зокрема, ПКУ визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Водночас ПКУ не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343), з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу І ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів платниками податків, у тому числі, що перебувають у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням платника податків банкрутом згідно з рішенням судового органу (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом N 2343), регулюються виключно ПКУ та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений ПКУ.

При цьому ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків і зборів для платників податків, що перебувають у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням їх банкрутами згідно з рішеннями судового органу.

У свою чергу, пунктом 36.1 статті 36 розділу І ПКУ визначено, що у платника податку виникає обов’язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи, який визначається як податковий обов'язок такого платника.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункти 36.2 і 36.3 статті 36 розділу І ПКУ). Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 розділу І ПКУ).

При цьому документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документом, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку є податкова декларація розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) (пункт 46.1 статті 46 розділу І ПКУ).