Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення і надає індивідуальну податкову консультацію щодо нарахування податкових зобов’язань фізичній особі з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ та Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-ХIV "Про оренду землі" (далі - Закон).

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статті 288 ПКУ. Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПКУ облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.