Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула Ваші звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі, ті які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Відповідно до абз. 3 частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 платники єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 року Законом України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 1774) до абз. другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 внесені зміни згідно яких у разі якщо платниками єдиного внеску, які провадять незалежну професійну діяльність не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, зобов'язані були сплачувати єдиний внесок, нарахований за 2017 рік, до 1 травня наступного року (абз. 4 частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 (у редакції Закону України "Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 5292 від 18.09.2012 р.)).

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон N 2148) до Закону N 2464 були внесені зміни зокрема:

в абзаці другому п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 слова "році" та "року" замінено словами "кварталі" та "кварталу";

визначено термін сплати єдиного внеску для платників, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464. Такі платники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 частини восьмої ст. 9 Закону N 2464).