Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та повідомляє.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено звітний період (рік на квартал).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної у ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону N 2464).

Відповідно до абзацу четвертого частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом є календарний рік.