Керуючись статтями - 19-1 та 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI Головним управління ДФС у Тернопільській області розглянуто Ваші звернення від 03.01.2017 та 05.01.2017, які надійшли на адресу Тернопільської ОДПІ та ГУ ДФС в області відповідно, щодо обов’язку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) фізичною особою-підприємцем, яка припинила державну реєстрацію, про що повідомляємо наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, платники, умови та порядок його нараху­вання і сплати регулюються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII внесено зміни до Закону № 2464.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто, починаючи з 2017 року у разі якщо фізичними особами-підприємцями не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року (тобто за дохід, отриманий у 2017 році), такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Водночас повідомляємо, що мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464). Так, з 01.01.2017 розмір мінімального страхового внеску становить 704 гривні.