Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо застосування певних положень чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону N 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435, (далі - Порядок) Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності) та штатна чисельність працівників (за наявності). Зазначені реквізити мають бути обов'язково заповнені в таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.