Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство, поінформувало, що на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Дозвіл) провадить господарську діяльність з видобування корисних копалин на кількох ділянках надр в межах території України (далі - Ділянка надр). Товариство запитує про порядок застосування норм п. 284.4 ст. 284 Кодексу для обчислення податкових зобов’язань з Плати за земельні ділянки, що надані йому для видобування корисних копалин.

Право на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин на кожній окремій Ділянці надр засвідчується актом про надання гірничого відводу (част. перша ст. 19 Кодексу України про надра), який складається за формою, що є додатком до Положення про надання гірничих відводів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. N 59 (далі - Акт).

Акт, що складається лише за наявності Дозволу, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта, ідентифікує, у тому числі й площу проекції гірничого відводу на денну поверхню щодо ділянок якої у користувача надр виникають обов’язки, з рекультивації після завершення гірничих робіт (ст. 50 Кодексу України про надра).

За вказаних обставин, Товариство як суб’єкт, який провадить господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі Дозволів, а також Актів, має визначати податкові зобов’язання з Плати щодо кожної окремої Д ілянки надр із застосуванням положень п. 284.4 ст. 284 Кодексу до площ у межах координат, визначених у Актах.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).