Державна фіскальна служба України розглянула звернення Приватного акціонерного товариства про надання роз’яснення окремих положень законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ) повідомляє таке.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу XIV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку четвертої групи.

Підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ визначено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 розділу V ПКУ визначення понять вживаються в такому значенні:

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (підпункт 14.1.175);

грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39);