Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо деяких питань обліку при зміні організаційно-правової форми здійснення адвокатської діяльності та повідомляє.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3 ст. 4 Закону N 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до статті 17 Закону N 5076 Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого включаються відомості, зокрема, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.

Фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, зобов'язана обрати організаційно-правову форму здійснення адвокатської діяльності (індивідуально або адвокатське бюро або адвокатське об'єднання).

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Адвокат зобов'язаний дотримуватись вимог пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо заборони перебування найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.