Державна фіскальна служба України розглянула звернення ТОВ (далі - Товариство) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Товариство здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема, діяльність з обміну валют.

Чи поширюються вимоги п. 1, 2 ст. 3, п. 2, п. 5 ст. 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на фінансову компанію, яка не є уповноваженим банком або його агентом, як і не є суб'єктом господарювання, який працює за агентською угодою з банком, не є комерційним агентом банку, не є небанківською фінансовою установою з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування?

Чи передбачена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідальність фінансових компаній, що здійснюють валютно-обмінні операції на підставі індивідуальної ліцензії?

Яка відповідальність може бути застосована до фінансової установи, що здійснює валютно-обмінні операції на підставі індивідуальної ліцензії без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання цієї операції?

Пунктом 1 розділу 1 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно- правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. N 502 ( зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 р. за N 21/7342) (із змінами) (далі - Інструкція N 502), визначено, зокрема, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Згідно з п. 6 розділу II Інструкції N 502, зокрема, фінансова установа має право розпочинати роботу пункту обміну валюти після реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) в органі доходів і зборів та повідомлення Національного банку України.

Відповідно до пп. 2, 5 ст. 4 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі - Закон N 265) уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, та видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції.