Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо розміру ставки, за якою оподатковуються договори страхування життя, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відносини у сфері страхування з метою створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон N 85/96-ВР).

Відповідно до ст. 6 Закону N 85/96-ВР страхування життя є одним із видів добровільного страхування. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону N 85/96-ВР. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Підпунктом 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності І або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.