Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ДП щодо порядку заповнення податкових накладних і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Податковий кодекс) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема:

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

У графі 2 зазначаються повне найменування товару/послуги, а також найменування окремих частин товару, що поставлені. Кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.

Таким чином, "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов'язкових (підпункт "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу), має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних.

- код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При цьому, статтею 36 гл.6 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – Митний кодекс) визначено, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.

Згідно зі ст.40 гл.6 Митного кодексу, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями ст. 40 Митного кодексу.