Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6-7 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, та в умовах дії Податкового кодексу України, надає методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі - Рентна плата) у 2018 році.

Платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256, 257 та 258 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 256.1 ст. 256 Кодексу ).

Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", із змінами та доповненнями, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 Порядку № 761.

Відповідно до абзацу другого п. 257.5 ст. 257 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами "а" і "б" пп. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу , а саме: