Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон № 2245) та Законом України від 7 листопада 2017 року № 2176-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні" (далі - Закон № 2176), які набули чинності 1 січня 2018 року.

Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу

Не визнаватиметься безнадійною заборгованість фізичних осіб, визначена пп. "г" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції до 01.01.2018, а саме: заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки, оскільки пп. "г" виключено з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнений новими критеріями, які враховуються для визначення пов'язаних осіб.

Для юридичних осіб (пп. "а"):

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

уточнено, що критерій стосовно сум всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, наданих та/або гарантованих однією юридичною особою, що перевищують у визначених розмірах суму власного капіталу юридичної особи, яка їх отримала, не поширюється на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії. Законом № 2245 передбачено застосування змін до цього критерію для податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року (п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2245).

Для фізичної особи та юридичної особи (пп. "б"):

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.

Для фізичних осіб (пп. "в"):

якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою;

уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг - у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

Підпункт 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яким визначено поняття роялті, викладено в новій редакції та розширено перелік платежів, які не вважаються роялті, зокрема:

отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням не тільки для кінцевого споживання, а також для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

отримані за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Пункт 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новим поняттям:

синдикований фінансовий кредит - кошти, що надаються кількома банками - резидентами та/або банками-нерезидентами, або нерезидентами, що кваліфікуються як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та/або нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами (учасники синдикату кредиторів) у межах одного кредитного договору в певних частках юридичним особам на визначений строк для цільового використання та під процент.

Виплата доходу учасникам синдикату кредиторів може здійснюватися через агента, номінального утримувача (номінального власника) або посередника щодо такого доходу (пп. 14.1.227-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Встановлено єдиний строк подання річної податкової декларації

Пункт 49.18 ст. 49 Кодексу доповнено новим пп. 49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідні зміни внесені до п. 49.19 ст. 49 Кодексу щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації - квартал або рік.

Положення пп. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Кодексу застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року.

Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).

Так, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок), визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.

Для платників єдиного податку відмінено обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів

До пп. 57.1-12 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу внесено зміни, відповідно до яких обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні

Доповнено новими положеннями статтю 103 Кодексу, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, зокрема:

у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п. 103.2 ст. 103 Кодексу);

у випадках, коли резиденти - суб'єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об'єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п. 103.3 ст. 103 Кодексу).

Уточнено умови включення релігійних організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр)

Для релігійних організацій, внесених до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (далі - Закон № 652), єдиною умовою для їх перенесення до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Так, внесено відповідні зміни до положень Кодексу, передбачених:

пунктом 34 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" - неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а для релігійних організацій - вимогам абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру;

пунктом 35 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а релігійні організації - із нормами абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру;

підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 - у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, релігійні організації, які є юридичними особами, що відповідають вимогам абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, після 01.01.2018 включаються контролюючим органом до нового Реєстру.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ

Змінені правила розрахунку банками та небанківськими фінансовими установами резервів, які з метою оподаткування визнаватимуться за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2-139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.