Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

За інформацією, наведеною у зверненні, підприємством - платником ПДВ (клієнтом) укладено договір з експедитором - платником ПДВ про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення вантажів. При цьому експедитором залучено до виконання договору третю особу, яка не є платником ПДВ. Законом України від 01 липня 2004 року N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Експедитор - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно- експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.