Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо порядку оподаткування ПДВ операцій із отримання коштів, що надійшли платнику податку на його банківський рахунок як відшкодування збитків за знищене майно, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником у 2014 році укладено договір зберігання зерна кукурудзи з наданням послуг сушіння, підробітку тощо з контрагентом (зберігач) та з умовами повернення зерна в цілості. Зберігач не повернув у повному обсязі зерно, яке було передано на зберігання. Дана обставина зумовила звернення платника до суду. Рішенням суду 2017 року зобов’язано контрагента повернути зерно кукурудзи у відповідній кількості та якості. Проте, за клопотанням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби судом змінено спосіб і порядок виконання рішення на стягнення зі зберігана грошового еквіваленту вартості втраченого зерна кукурудзи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексу.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).