Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит щодо застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) фермерськими господарствами, і повідомляє таке.

У частині другій статті 2 Закону N 2464 зазначено, що виключно Законом N 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом N 2464, або в частині, що не суперечить Закону N 2464 (пункт 1 статті 2 Закону N 2464).

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року N 973 "Про фермерське господарство" (далі - Закон N 973) фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа.

Порядок утворення, діяльності юридичних осіб регламентується Господарським та Цивільним кодексами України.

Законодавством про єдиний внесок не передбачено пільг та виключень для платників єдиного внеску щодо виду їх діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі - роботодавці).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону N 2464).