Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула лист Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно реєстрації, оподаткування та обліку спільної діяльності (без створення юридичної особи) та повідомляє таке.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо обліку у контролюючих органах договорів про спільну діяльність

Загальні положення щодо здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність або договором простого товариства визначені главою 77 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до пункту 64.6 статті 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування Спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та пункту 180.1 статті 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи. Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Відповідно до положень ПКУ на обліку в контролюючих органах перебувають договори про спільну діяльність без утворення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПКУ.

Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (пункт 64.6 статті 64 ПКУ).

Процедури взяття на облік в контролюючих органах договорів про спільну діяльність та реєстрація їх платниками податку на додану вартість визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12. 2011 р. за N 1562/20300 (із змінами) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233.

Дані про взяття на облік договорів про спільну діяльність, як платників податків оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС, доступ до якого є безоплатним і вільним, та в електронному сервісі "Електронний кабінет платника".

Слід звернути увагу, що суб’єкт господарювання може здійснювати господарську діяльність, що піддягає ліцензуванню (самостійно або спільно з іншими суб’єктами господарювання), після видачі йому відповідної ліцензії органом ліцензування. Частинами 4 - 6 статті 15 Закону України від 02 березня 2015 року N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що право на здійснення виду господарської діяльності, на який отримано ліцензію, може переходити від ліцензіата до його правонаступників або спадкоємця. Інших випадків переходу права на здійснення ліцензійної діяльності від ліцензіата до іншого суб’єкта господарювання Закон не передбачає. Отже, кожен із учасників спільної господарської діяльності, що піддягає ліцензуванню, до початку такої діяльності має отримати відповідну ліцензію.

Щодо подання податкових документів до контролюючих органів

Відповідно до вимог ПКУ платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог ПКУ з урахуванням Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис".

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді засобами електронного зв’язку на підставі укладеного Договору про визнання електронних документів (далі - Договір). Платник податків надсилає Договір в електронному вигляді засобами електронного зв’язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені сертифікатами відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Щодо оподаткування податком на прибуток учасників спільної діяльності

Відповідно до пункту 26 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-ІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПКУ для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Починаючи з 1 січня 2015 року, згідно із змінами, внесеними до ПКУ, договори про спільну діяльність без створення юридичної особи виключено з кола платників податку на прибуток.

Згідно з абзацом другим пункту 64.6 статті 64 ПКУ у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Відповідно до пункту 1 статті 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Пунктом 2 статті 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. N 91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

Вимоги щодо складу і принципів підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання та розкриття її елементів визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. N 73 (далі - П(С)БО), згідно з пунктом 6 розділу IV якого підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику.