Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю ПКУ.

Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 35 ЗКУ визначено загальні засади користування земельними ділянками садівницькими товариствами. Зокрема п. 1 ст. 35 ЗКУ передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

До земель загального користування садівницького товариства належать, зокрема, земельні ділянки, зайняті дорогами. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (пункти 4, 5, 6 ст. 35 ЗКУ).

За земельні ділянки загального користування, які знаходяться у власності садівницького товариства, земельний податок до бюджету сплачується товариством.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (ст. 286 ПКУ).

Для фізичних осіб звільнення від сплати податку за земельні ділянки передбачено п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Якщо фізичною особою - користувачем земельної ділянки, наданої для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то платником земельного податку до бюджету є садівницьке товариство.

Враховуючи викладене, у разі наявності у фізичної особи - члена садівницького товариства приватизованої земельної ділянки, земельний податок самостійно сплачується власником на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).