Стосовно легалізації довідки про підтвердження статусу податкового резидента ряду країн (Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Російська Федерація).

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу встановлено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.5 ст. 103 Кодексу встановлено, що довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України (лист від 21.01.2006 р. N 26-53/7) документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Україна уклала двосторонні міжнародні договори про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, зокрема з Республікою Польща, з Латвійською Республікою та Литовською Республікою. Україна, Республіка Білорусь і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р.