Державна фіскальна служба України розглянула письмове звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до переліку витрат приватного нотаріуса податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє.

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

У зв’язку з цим для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу приватного нотаріуса, доцільно скористатися Узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 р. N 1185 та наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. N 884.

Зокрема до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно, належать до місцевих податків, визначених ст. 10 Кодексу, та не є витратами, необхідними для провадження незалежної нотаріальної діяльності.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.