Статтею 1 Закону України від 6 березня 2003 року № 601-IV "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" (далі – Закон № 601) визначено, що книжкова продукція – це сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску. Книжкове видання, у свою чергу, визначене Законом № 601 як видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним.

На сьогодні безпосереднє поняття книги визначено у Переглянутих рекомендаціях про міжнародну стандартизацію статистики випуску і поширення книг, газет і періодичних видань, прийнятих 1 листопада 1985 року під егідою ЮНЕСКО на Генеральній конференції Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (далі – Переглянуті рекомендації), та Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 № 22, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.05.2007 за № 530/13797 (далі – Інструкція).

Згідно з підпунктом "а" пункту 11 Переглянутих рекомендацій книга – це неперіодичне видання розміром не менше 49 сторінок, не враховуючи обкладинки, опубліковане у даній країні і доступне для публіки.

Відповідно до розділу 2 Інструкції книга – це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі, обсягом понад сорок вісім сторінок.

Отже, зазначені у зверненні аудіокнижки не підпадають під визначення безпосередньо книги (книжки).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.