Державна фіскальна служба України в межах компетенції розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону N 2464).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску, а також відповідальність у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску передбачені статтями 9 та 25 Закону N 2464.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частини п’ята та сьома статті 9 Закону N 2464).