Державна фіскальна, служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту на підставі документів, визначених пунктом 201.11 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), і, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, та повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків ї зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбуласі раніше: