Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо відображення у складі податкових зобов’язань та податкового кредиту капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210, отриманих як поповнення статутного капіталу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Щодо виникнення у комунального підприємства податкових зобов’язань з податку на прибуток за рахунок отриманих бюджетних коштів, що надійшли як капітальний трансферт від засновника (міської ради)

Особливості створення комунального підприємства регулюються Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. N 436-IV (далі - ГКУ), Законом України від 19 вересня 1991 року N 1576-ХІІ "Про господарські товариства" (далі - Закон N 1576) та Законом України від 21.05.1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280).

Відповідно до статті 78 ГКУ комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

В статті 87 ГКУ визначено, що сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Статтею 16 Закону N 1576 передбачено, що рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об’єктів державної власності (пункт 1 статті 67 Закону N 280).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України та статтею 61 Закону N 280 передбачено право органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. N 333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 р. за N 456/20769 (зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція N 333) капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

За кодом 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" органи управління перераховують капітальні трансферти одержувачам (тобто всі капітальні видатки одержувачів) та внески у статутні капітали суб’єктів господарювання відповідно до законодавства (підпункт 3.2.1 пункту 3 Інструкції N 333).

Тобто, під кодом 3210 перераховуються не лише капітальні трансферти, а й внески до статутних фондів.

Кошти, отримані суб’єктом господарювання, як внески в статутний капітал, використовуються ним відповідно до затвердженого фінансового плану.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях із внесення капітальних трансфертів до статутного капіталу підприємства. Отже, операції із внесення капітальних трансфертів до статутного капіталу відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства (пункт 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. N 87 (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.1999 р. N 396/3689).

Після придбання за внесені до статутного капіталу кошти об’єктів основних засобів вони підлягають амортизації в бухгалтерському обліку у загальновстановленому порядку.

Відповідно до пункту 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2000 р. N 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509, нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.