Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо оподаткування суми винагороди, яка виплачується фізичній особі на підставі договору комісії і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 р. N 37 (далі - Правила), учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є: суб'єкт господарювання, який приймає товар на комісію (в подальшому - комісіонер), і громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію (в подальшому - комітент).

При цьому частиною першою ст. 128 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 ГКУ.

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, регулюється Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".