Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо обліку витрат та повідомляє. Законом України від 14 травня 1992 року N 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212 (далі - Закон N 2343) визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 4 Закону N 2343 встановлено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено у статті 178 Кодексу.

Так, відповідно до пунктів 178.2,178.3 статті 178 Кодексу доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.