Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про отримання податкової консультації щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу). Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 статті 320 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.