Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого таким платником, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Порядок оподаткування прибутку підприємств регулюється розділом ІІІ Кодексу, відповідно до п. 140.1 ст. 140 Кодексу (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), який набрав чинності з 01.01.2015 р.) при визначенні об'єкта оподаткування враховувалися витрати подвійного призначення, зокрема, у вигляді витрат платника податку на забезпечення найманих працівників продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Нацбанком.