Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо визначення дати податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання вугільної продукції, та, Керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань, якщо вони визначаються за касовим методом, при укладанні з третьою стороною договору уступки права вимоги за відвантажену вугільну продукцію.

З 01.01.2016 року операції з постачання вугільної продукції є об’єктом оподаткування з ПДВ за ставкою 20 % відповідно до абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу за умови відмови Підприємства від застосування пільги, передбаченої пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди з 01 січня 2016 року до 1 січня 2019 року.

З метою застосування норм пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу слід враховувати визначення терміну "касовий метод", надане підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Згідно з даним визначенням, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, Підприємством (Цедент) зобов’язано визначити податкові зобов’язання по даті зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).

Правові підстави відступлення права вимоги викладені у статтях 512 - 519 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ). Відповідно до нього, кредитор (Цедент) у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (Цесіонарій). Одночасно, з моменту укладання договору відступлення права вимоги для Підприємства (Цедент) припиняються правовідносини за договором постачання та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за договором постачання.

Податкові зобов’язання Підприємство (Цедент) повинно нарахувати на дату передачі права вимоги новому кредитору (третя сторона - Цесіонарій), тобто на дату підписання договору.

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань та права на податковий кредит, якщо вони визначаються за касовим методом, у разі погашення заборгованості за поставлену продукцію зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.