Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), надає індивідуальну податкову консультацію щодо справляння плати за землю.

Банк повідомив про отримання в рахунок погашення заборгованості за кредитом комплексу промислових споруд та про початок процедури укладання договору оренди землі з [...] селищною радою, яка є власником земельної ділянки, на якій розміщено споруди. Банк запитує, (1) чи є він платником плати за землю за період до укладання договору оренди землі, (2) за якою ставкою має сплачуватися плата за землю згідно з рішенням [...] сільської ради про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік, (3) що необхідно зазначити у колонках "Вид права" та "Документи, які засвідчують/підтверджують право власності/користування" при заповненні податкової декларації з плати за землю.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. N 2768-ІІІ (зі змінами) (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 ПКУ). Оскільки договір оренди на момент запиту не укладений, підстав для нарахування орендної плати не виникає.

Відповідно до ст. ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Для окремих категорій землекористувачів нормами ПКУ передбачені особливі умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.