Державна фіскальна служба України з метою однозначного трактування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування статей 126 та 127 Кодексу при здійсненні перевірок платників податків з питань сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, повідомляє таке.

Верховним Судом України винесено постанову від 10.11.2015 р. N 21-2919а15, в якій висловлено правову позицію щодо застосування статей 126 та 127 Кодексу (копія додається).

У вказаній постанові Верховний Суд України, здійснюючи системне тлумачення норм статей 126 та 127 Кодексу, висловив правову позицію про те, що положення статті 126 Кодексу застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати податковим агентом узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір санкцій прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Порядок та строки сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету податковим агентом визначено статтею 168 Кодексу.

Так, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положеннями статті 127 Кодексу встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.