Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Приватного акціонерного товариства (далі - Товариство) від 12.06.2017 р. N 487 (вх. ДФС N 12927/6 від 12.06.2017 р.) щодо плати за землю (далі - Плата) повідомляє.

Товариство поінформувало, що як забудовник Житлового комплексу, після завершення черг будівництва передало у комунальну власність територіальної громаді м. Києва земельну ділянку, на якій знаходяться введені в експлуатацію об'єкти житлової та нежитлової нерухомості. При цьому у власності Товариства залишилася частина таких об'єктів нерухомості, що підтверджується відповідною державною реєстрацією прав власності. За повідомленням Товариства, станом на дату запиту на переданих в експлуатацію об'єктах нерухомого майна, у тому числі багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Об'єднання) не зареєстровано.

Товариство, керуючись пп. 287.6, 287.8 ст. 287 Кодексу, зацікавлене у з'ясуванні наявності у нього обов'язку з внесення Плати, за умови, що державна реєстрація земельних ділянок, пов'язаних із об'єктами нерухомого майна ним не здійснювалася.

Товариством не надано інформації щодо отримання ним дозвільних документів, на підставі яких розпочато будівництво Житлового комплексу на земельній ділянці комунальної власності.

Визначений ст. 206 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) принцип платності користування землею, у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), передбачає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї (земельної ділянки) правами (ст. 79 Земельного кодексу).

За земельну ділянку, надану для будівництва Житлового комплексу, Плату до бюджету до моменту формування зазначеної земельної ділянки як об'єкта (об'єктів) цивільних прав у власника (власників) нерухомого майна сплачує попередній користувач (власник).