Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за договорами комісії.

Таким чином, базою для розрахунку податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням товарів вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Отже, якщо за умовами договору комісії комітент зобов’язаний сплатити за продаж товарів комісійну винагороду на користь комісіонера, то передача товарів від комітента до комісіонера вважається постачанням товарів (незважаючи на те, що право власності на такі товари до комісіонера не переходить).

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг вважається, зокрема, будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також операція з надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Слід зазначити, що у комісіонера постачанням послуг вважається операція з передачі комітенту результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.